Слиз та екстракти Helix aspersa у контексті онкології

Анотація

Слиз та інші біоактивні екстракти равлика Helix aspersa розглядаються як перспективне джерело молекул для онкологічних досліджень. На сьогодні найбільш переконливі дані стосуються доклінічних моделей: in vitro досліджень на клітинах раку молочної залози Hs578T, колоректальної аденокарциноми Caco-2 та HT-29, меланоми IGR-39 і SK-MEL-28, а також раку шийки матки HeLa. Показано, що слиз і водні екстракти можуть знижувати життєздатність пухлинних клітин, індукувати апоптоз або некроз, пригнічувати NF-kB, зменшувати міграцію та інвазію клітин і модулювати експресію MMP-2 та інтегринів. Окремий інтерес становлять гемолімфні та слизові фракції, багаті на глікопротеїни, пептиди, мікроелементи та антиоксидантні компоненти. Водночас наявна доказова база обмежується переважно лабораторними експериментами, а клінічні випробування у пацієнтів відсутні. Тому матеріали з Helix aspersa варто розглядати не як готовий протираковий засіб, а як платформу для пошуку нових ад'ювантних молекул, діагностичних інструментів і біоматеріалів для персоналізованої онкології.

Вступ

Пошук нових природних сполук для онкології залишається актуальним через токсичність стандартної хіміотерапії, розвиток резистентності та потребу в ад'ювантних препаратах із багатофакторним механізмом дії. У цьому контексті слиз і тканинні екстракти равлика Helix aspersa привертають увагу завдяки складному складу: білкам, пептидам, глікопротеїнам, антиоксидантам, мінералам та низькомолекулярним регуляторним сполукам. За останні роки низка робіт показала, що такі матеріали можуть впливати на пухлинні клітини не лише через цитотоксичність, а й через регуляцію запалення, окисного стресу, адгезії та інвазії [1–6].

Біоактивні компоненти та можливі механізми дії

Біологічна активність слизу Helix aspersa, імовірно, пов'язана з поєднанням кількох факторів. У дослідженні на Caco-2 автори виявили в екстрактах слизу та тканин антиоксидантні сполуки, специфічний амінокислотний профіль, а також Cu, Ca, Zn і Se, які можуть впливати на редокс-гомеостаз і проліферацію клітин [2]. Інші роботи наголошують на ролі білково-пептидних фракцій, глікопротеїнів та високомолекулярних слизових компонентів, здатних модулювати запалення, запускати апоптоз та змінювати поведінку пухлинних клітин [3,5]. Для онкології це особливо важливо, оскільки вплив на NF-kB, TNF-alpha, MMP-2, інтегрини та оксидативний баланс потенційно охоплює одразу кілька ланок пухлинної прогресії.

Рак молочної залози: дані щодо лінії Hs578T

У роботі El Ouar та співавт. водний екстракт Helix aspersa тестували на потрійно-негативній лінії раку молочної залози Hs578T. Автори показали морфологічні ознаки ушкодження пухлинних клітин і переважання некротичного типу загибелі. На молекулярному рівні було зафіксовано значне підвищення експресії TNF-alpha — приблизно у 10–20 разів порівняно з контролем, а також пригнічення NF-kB і PTEN за певних режимів експозиції [1]. Хоча така картина не дає підстав говорити про готовий лікарський продукт, вона демонструє, що екстракт може втручатися в сигнальні шляхи, пов'язані з виживанням і запальною підтримкою пухлини.

Колоректальний рак: пригнічення життєздатності та індукція апоптозу

Колоректальний напрям є одним із найкраще описаних для Helix aspersa. У дослідженні Matusiewicz та співавт. екстракти ліофілізованого слизу і тканин стопи знижували життєздатність клітин Caco-2, тоді як екстракт шкаралупи, навпаки, її підвищував [2]. Це свідчить про важливість правильної стандартизації саме біоактивної фракції. Додатково Georgieva та співавт. показали, що слиз Helix aspersa і альфа-субодиниця гемоціаніну мають виражену антипроліферативну дію на клітини HT-29, а цитоморфологічний аналіз вказував на індукцію апоптозу [5]. У 2022 році екстракти яєць Helix aspersa maxima та Helix aspersa aspersa також зменшували життєздатність Caco-2, підвищували ушкодження мембрани, посилювали пероксидацію ліпідів і збільшували частку апоптичних клітин, особливо у фракціях <3 кДа [7].

Меланома та контроль інвазії пухлини

Одне з найцікавіших досліджень стосується меланоми. Ben Hammouda та співавт. встановили, що слиз Helix aspersa maxima селективно знижував життєздатність клітин IGR-39 та SK-MEL-28, індукував апоптоз, підтверджений розщепленням PARP, а також пригнічував міграцію та інвазію пухлинних клітин через зниження експресії MMP-2 [3]. Додатково спостерігалося послаблення адгезії IGR-39 через блокування функції інтегринів alpha2beta1 та alphavbeta3 і зменшення експресії alpha v та beta1. Такі результати важливі, оскільки вони стосуються не лише цитотоксичності, а й потенційного впливу на метастатичний фенотип.

Інші напрямки: HeLa, діагностика та фармацевтичні перспективи

У 2024 році було показано, що слиз H. aspersa також інгібує клітини HeLa, хоча без суттєвої переваги над слизом іншого наземного равлика; паралельно підтверджено антиоксидантну активність цих екстрактів [4]. Це підтримує гіпотезу, що антиканцерогенний потенціал частково пов'язаний із регуляцією редокс-процесів. Окрему цінність для онкології має аглютинін HAA, виділений зі слизу Helix aspersa. Він розпізнає епітопи alpha-d-N-acetylgalactosamine на поверхні метастатичних клітин і вже розглядається як діагностичний інструмент у пухлинній патології [6]. Таким чином, продукти Helix aspersa потенційно можуть мати подвійне значення: як джерело протипухлинних молекул та як основа для біомаркерних технологій.

Обмеження доказової бази

Попри перспективні результати, більшість опублікованих даних стосується лише клітинних моделей. Навіть у роботах, де спостерігалося пригнічення проліферації або активація апоптозу, залишаються відкритими питання стандартизації сировини, відтворюваності складу слизу, оптимальних доз, фармакокінетики, токсикології та сумісності зі стандартними протипухлинними схемами. Крім того, деякі дослідження демонструють різну активність окремих фракцій, що означає: терапевтичний ефект залежить не від факту наявності «слизу равлика», а від чітко охарактеризованого складу конкретного екстракту [2,5,7].

Висновки та перспективи

Слиз та екстракти Helix aspersa демонструють багатовекторний потенціал у контексті онкології: антипроліферативну дію щодо колоректального раку, раку молочної залози, меланоми та клітин HeLa; індукцію апоптозу або некрозу; пригнічення сигналів, пов'язаних із запаленням та інвазією; а також можливість використання похідних молекул у діагностиці. Найбільш реалістичним напрямком подальших досліджень є розробка стандартизованих очищених фракцій, комбінування їх з існуючими методами лікування та вивчення ролі слизових глікопротеїнів, гемоціаніну й аглютинінів як ад'ювантів або біомаркерів. До появи клінічних випробувань ці матеріали слід розглядати як перспективну експериментальну платформу, а не як доведену терапію для пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

Список літератури

1. El Ouar I, Braicu C, Naimi D, et al. Effect of Helix aspersa extract on TNFα, NF-κB and some tumor suppressor genes in breast cancer cell line Hs578T. Pharmacogn Mag. 2017;13(50):281–285. PMID: 28539722. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28539722/
2. Matusiewicz M, Kosieradzka I, Niemiec T, et al. In Vitro Influence of Extracts from Snail Helix aspersa Müller on the Colon Cancer Cell Line Caco-2. Int J Mol Sci. 2018;19(4):1064. PMID: 29614018. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29614018/
3. Ben Hammouda M, Othman H, Moslah W, et al. Helix aspersa maxima mucus exhibits antimelanogenic and antitumoral effects against melanoma cells. Biomed Pharmacother. 2018;101:871–880. PMID: 29635896. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29635896/
4. Kandeil MA, Mona MM. Evaluation of antioxidant, antityrosinase, and anticancer activity of mucus extract from both Egyptian land snails, Eremina desertorum and Helix aspersa, with emphasis on their chemical profiles. J Exp Zool A Ecol Integr Physiol. 2024;341(2):182–192. PMID: 38155516. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38155516/
5. Georgieva A, Todorova K, Iliev I, et al. Hemocyanins from Helix and Rapana Snails Exhibit in Vitro Antitumor Effects in Human Colorectal Adenocarcinoma. Biomedicines. 2020;8(7):194. PMID: 32635655. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32635655/
6. Pietrzyk AJ, Bujacz A, Mak P, et al. Structural studies of Helix aspersa agglutinin complexed with GalNAc: A lectin that serves as a diagnostic tool. Int J Biol Macromol. 2015;81:1059–1068. PMID: 26416237. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26416237/
7. Matusiewicz M, Marczak K, Kwiecińska B, et al. Effect of extracts from eggs of Helix aspersa maxima and Helix aspersa aspersa snails on Caco-2 colon cancer cells. PeerJ. 2022;10:e13217. PMID: 35433131. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35433131/
8. Herman A, Wińska P, Białek M, et al. Biological Properties of the Mucus and Eggs of Helix aspersa Müller as a Potential Cosmetic and Pharmaceutical Raw Material: A Preliminary Study. Int J Mol Sci. 2024;25(18):9958. PMID: 39337445. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39337445/